Статті

Ветеринари МКП “Щасливі тварини” попереджають!

Мало хто знає і замислюються, але бездомні (втім як і домашні) тварини, а зокрема собаки несуть не тільки загрозу покусів і псування предметів, але так само і ризики заразних захворювань. До таких захворювань належать інфекційні (сказ) і паразитарні хвороби.

Якщо про сказ говорять досить часто, то про глистів говорять рідко і більше в контексті «Не чіпай собачку блохастим будеш». Давайте розберемося які хвороби ми можемо підчепити від собак і що можна зробити, щоб убезпечити себе.

Ancylostoma braziliense і Ancylostoma caninum мешкають в тонкому кишечнику низки тварин, включаючи собак. Тварини є джерелом поширення анкілостом у навколишньому середовищі. Зараження анкілостоматозом людини відбувається при активному зануренні личинок через шкіру з навколишнього середовища або під час проковтування їх з продуктами харчування і водою. Анкілостоматоз у ранній фазі хвороби проявляється у вигляді шкірних та легеневих уражень, лихоманки, еозинофілії, у хронічній – загальною слабкістю, головним болем, запамороченням, болем у животі, розладами випорожнення.

Toxocara canis і Toxocara cati є круглими гельмінтами, які інфікують цуценят і кошенят і є основною причиною вісцеральної мігруючої лярви (личинки) у людини. Дорослі собаки часто є безсимптомними носіями інфекції. міновані яйцями токсокар. Яйця токсокар існують повсюдно. Паразитарна інфекція у людини може перебігати безсимптомно (найбільш часто), у випадку симптоматичної інфекції токсокароз може розвиватися у вигляді вісцеральної мігруючої лярви або очної мігруючої лярви. Ураження очей проявляється почервонінням, болем в очах, страбізмом, лейкокорією, втратою зору. Вісцеральна мігруюча лярва супроводжується симптомами загального нездужання, лихоманкою, міалгіями, гепатомегалією, нудотою, уртикарними висипаннями, алергійними проявами аж до проявів астми, при локалізації вогнища в головному мозку можливий розвиток симптоматичної епілепсії.

Cryptosporidium – паразит, близький до ізоспор і токсоплазм, який передається фекально-оральним шляхом, через інфіковану воду, від людей або тварин. Ооцисти виділяються з фекаліями і відразу ж є заразними. Спалахи криптоспоридіозу серед ветеринарних студентів свідчать про те, що собаки є можливим резервуаром для цього мікроорганізму. У людини криптоспоридіоз проявляється водянистою діареєю тривалістю 10–14 днів.

Echinococcus granulosus – маленький собачий гельмінт, що мешкає в тонкому кишечнику собак. Найбільш звичайний життєвий цикл паразита відбувається в організмі собаки, остаточного хазяїна. Людина також може виступати як проміжний хазяїн у разі випадкового потрапляння в організм яєць гельмінтів, і тонкому кишечнику вони утворюють онкосфе ри, що пенетрують слизову. Більшість онкосфер досягають печінки, а деякі потрапляють в системний кровотік і можуть уражати будь-який орган, включаючи легені і головний мозок. Паразит розвивається до утворення гідатидних цист, які містять численні лярви і можуть повільно рости протягом багатьох років. Підозра на інфекцію виникає при виявленні великої кісти у різних органах (переважно печінці, але можливо також у легені, головному мозку) при ультразвуковому дослідженні, КТ або МРТ.

Diрylidium caninum – плоский гельмінт, часто уражає собак. Яйця Diрylidium caninum поїдаються блошиними личинками і вошами з наступним перетворенням в цистицеркоїди (личинкові плоскі черви) в організмі комахи, коли вона дорослішає. Собаки і коти часто кусають і поїдають дорослих бліх, таким чином створюючи їм умови для дозрівання до дорослих форм через 2–3 тиж. Зараження дитини можливе при випадковому проковтуванні блохи, тоді вона стає альтернативним хазяїном. Більшість випадків інфікування відбувається у дітей до 8 років. Інфекція стає очевидною, коли маленькі рухливі черв’ячки проглотиди (нагадують огіркове насіння) починають з’являтися в калі дитини і навколо ануса.

Dirofilaria immitis є гельмінтом, що спричинює ураження серця у собак і іноді може зумовити абортивну інфекцію у людини. Захворювання передається від собаки до собаки за допомогою москітів і зрідка від собаки людині. Дирофіляріоз найбільш часто зустрічається на середньому заході США. У собак дорослі особини живуть у правому шлуночку і легеневій артерії. У людей личинки можуть досягати правого шлуночка або легеневої артерії, але не розвиваються до дорослих форм. Личинки вмирають і можуть спричинити емболію легені і призвести до розвитку гранулематозних легеневих вузликів, які маскуються під тромбоемболію легеневої артерії. При рентгенографії грудної клітки виявляють монетоподібні ураження, що до біопсії може розглядатися як новоутворення.

G. lamblia можуть спричинювати інфекцію у собак, що проявляється діареєю. Захворювання має фекально-оральний механізм передачі. У людини лямбліоз маніфестує діареєю, спазмами, здуттям живота.

На місці укусу блохи може залишатися слід у вигляді простої папули або у вигляді реакції гіперчутливості як у собак, так і в людей. У патогенезі запальної реакції, можливо, відіграє роль підвищена чутливість до слини бліх.

Страшно? На папері так, але в житті все виглядає простіше. Організм людини є тупиковим господарем для багатьох паразитів. Це означає, що такі гельмінти не зможуть досягти своєї статевої зрілості і не завдадуть великої шкоди. Для того щоб у нас були видимі клінічні прояви хвороби зараження повинно відбуватися великою кількістю личинок, іноді це не одна тисяча! І ви не заразитися такою кількістю паразитів просто погладивши собачку.

І що робити? Більш ніколи не торкатися собак? Ні, це не допоможе адже тварини не єдиний шлях зараження і ми не можемо жити у стерильних умовах. Люди також можуть заразити своїх собак!

Любе захворювання простіше профілактувати, аніж лікувати. Не забувайте про правила гігієни, мийте руки до та після догляду або спілкування з тваринами. Проводьте дегельмінтизацію не рідше разу на три місяці, а якщо забрали тварину з вулиці то проведіть їй хоча б три обробки, кожна через тиждень від попередньої.

МКП «Щасливі тварини» проводять дегельмінтизацію препаратами широкого спектра дії КОЖНІЙ собаці, що поступає на підприємство. Це не гарантує чистоту тварин від паразитів, бо механізми передачі дуже різні, але зупиняє виділення саме цією твариною яєць гельмінтів на якийсь час.

На базі кафедри паразитології Дніпровського державного аграрно-економічного університету провідними спеціалістами були проведені дослідження фекалій близько 100 собак з різних куточків Маріуполя. Були знайдені яйця токсокар у 89% випадків та трихурісів 52% , а у тварин, що мають доступ до свіжої риби також опісторхіси 3%. Цих збудників практично неможливо підхватити від собак, наприклад опісторхозом можна захворіти якщо вживати термічно не оброблену рибу.

Не забувайте, що ми люди і несемо відповідальність за своїх тварин. Проводьте обробки проти паразитів і стерилізуйте своїх підопічних. Давайте рухатися до більш свідомого Маріуполя без хворих тварин разом.

За матеріалами відкритих джерел.

Ветеринарний лікар Шабан О.М.