Яка температура поділяє Кокс

0 Comments

Процес коксування – це один із найважливіших етапів у виробництві сталі, і більшість людей знають про нього досить мало. При цьому температура, якої можна досягти під час коксування, відіграє ключову роль цьому процесі. Кокс – це продукт, який отримується шляхом нагріву вугілля без доступу кисню. Саме за рахунок високої температури, що досягається в цьому процесі, вугілля перетворюється на тверду речовину з високим вмістом карбону.

Залежно від того, для якої мети використовуватиметься кокс, температура в процесі коксування може змінюватись. Температура може досягати від 900 до 1300 градусів за Цельсієм. Це дуже висока температура, яка забезпечує хімічну реакцію, що перетворює вугілля на дуже цінний продукт.

Отриманий кокс широко застосовується у різних галузях, таких як виробництво сталі, алюмінію та інших металургійних процесів. Необхідна температура досягається завдяки спеціальним печам, які створюють ідеальні умови для коксування. Високі температури забезпечують чистий та стабільний кокс, який потім використовують для виробництва різних матеріалів та продуктів.

ПродуктТемпература, °C
Кокс1000

Яку температуру дає кокс?

Нагрів вугілля до 300-350 °С. Розм'якшення та плавлення вугілля при температурі 350—500 °С.

У чому різниця між вугіллям та коксом?

Кокс відрізняється від вугілля тим, що горить майже без полум'я, після спалювання зберігає пористість та газопроникність. Він тугоплавкий, твердіший, містить менше сірки та більше вуглецю.

Скільки коштує 1 тонна коксівного вугілля?

Ціни на постачанняМінімумМаксимум
Коксівне вугілля, DCE, постачання в найближчий місяць, $/т228.2247.3
Коксівне вугілля, DCE, поставка через 3-6 місяців, $/т228.7241.1
Тверде коксівне вугілля, FOB Австралія, SGX, постачання в найближчий місяць272.7272.7
Коксівне вугілля тверде, FOB Австралія224.8241.2

Який запах має коксовий газ?

Він твердий, пористий і не має абсолютно ніякого запаху. Що стосується парогазової суміші, що утворилася при коксуванні, то вона не йде в повітря, а надходить у стояки у верхній частині коксових камер, потім – в газозбірники, а звідти – в цех уловлювання.