Що є прикладом номінальної та реальної ставки?
Наприклад, процентна ставка, яка виплачується вам на ощадному рахунку, є номінальною процентною ставкою. «Реальна відсоткова ставка» — це відсоткова ставка, скоригована з урахуванням інфляції. Щоб розрахувати реальну відсоткову ставку, ви віднімете рівень інфляції від номінальної відсоткової ставки.
Наприклад, якщо рівень інфляції становить 5%, то за однорічною позикою в розмірі 1000 доларів США з номінальною відсотковою ставкою 8% реальна відсоткова ставка становитиме 8% мінус 5% або 3%. Реальна процентна ставка зазвичай буде нижчою за номінальну процентну ставку.
Номінальна відсоткова ставка часто використовується в банках для опису відсотків за різними позиками та в інвестиційній сфері. Наприклад, якщо номінальна ставка позики становить 5%, ви можете розраховувати на сплату 50 доларів США відсотків за 1000 доларів США в борг. Наприкінці року ви заплатите 1050 доларів.
Наприклад, якщо особистий дохід становить 50 000 доларів США в перший рік і 52 000 доларів США в рік другий, а рівень інфляції становить 3%, то номінальний темп зростання доходу становить 4% [(52 000 – 50 000 доларів США) ÷ 50 000 доларів США], а реальне зростання лише 1% (4% – 3%).
Номінальна процентна ставка, або купонна ставка, — це фактична ціна, яку позичальники платять кредиторам, без урахування будь-яких інших економічних факторів. Реальна відсоткова ставка враховує інфляцію, даючи більш точне значення купівельної спроможності позичальника після того, як позицію було викуплено.
Для простоти, припустимо, що рівень внутрішніх цін зростає на 10%, рівень зовнішніх цін залишається незмінним, а національна валюта номінально знецінюється на 10%. Тоді реальний обмінний курс, тобто співвідношення цін у країні та за кордоном, залишається незмінним, незважаючи на знецінення національної валюти.