Яких політичних поглядів мав Франц Кафка?
Бергман сказав: «Франц став соціалістом, я став сіоністом у 1898 році. Синтезу сіонізму та соціалізму ще не існувало». Берґманн стверджує, що Кафка носив у школі червону гвоздику, щоб показати свою підтримку соціалізму.
Людський стан для Кафки виходить далеко за межі трагічного чи депресивного. Це «абсурд». Він вірив у це весь людський рід був продуктом одного з «поганих днів Бога». Немає «сенсу», щоб надати сенсу нашому житті.
«Кафка уявляв можливий світ, який побудують люди, в якому дії людини залежатимуть лише від неї самої та її спонтанності, і в якому людське суспільство керується законами, встановленими самою людиною, а не таємничими силами, незалежно від того, чи їх інтерпретувати як що виходить зверху або знизу…
Отже, філософська основа Кафки така відкрита система: це одне з людських переживань про світ, а не стільки конкретне світогляд мислителя. Герої Кафки протистоять секуляризованому божеству, єдині видимі аспекти якого таємничі й анонімні.
Творчість Кафки досліджує теми (не)увага, абсурдність світу, панування репресивних інститутів, насильство, сімейні конфлікти та фантастичні перетворення [1] [2] [4]. Він досліджує наслідки зменшення людської волі в сучасності та боротьбу проти всіх форм панування [3] [4].
Празький сіонізм. Одним із місць, де можна шукати відповіді на важке питання єврейської колективної ідентичності, є сіонізм, до якого Кафка виявляв інтерес протягом усього життя. Він ніколи формально не приєднувався до сіоністської організації але слідкував за дебатами про єврейську національну ідентичність і багато в чому брав у них участь.